Історично так склалося так, що в Чернівцях сформувалося окреме етнічне кладовище, призначене для євреїв. Це одне з найдавніших міських кладовищ, що має тривалу багаторічну історію, яку буде цікаво дізнатися кожному.

Давній Єврейський цвинтар (або ж кіркут) в Чернівцях, що на західній стороні вулиці Зеленої, займає західну частину Горечівського пагорба і був заснований 1866 року за рішенням муніципалітету. Розробкою плану кладовища займався інженер Реллі, який створював проєкт цвинтаря, схожий на садово-парковий комплекс. Завершував проєктування кладовища дизайнер Гаімбе.

Для створення кладовища для євреїв муніципалітет виділив земельну ділянку в місті, однак вона не задовольнила єврейську громаду, яка хотіла більшої ділянки, аніж ту, яку їм запропонували. Тож зусиллями єврейської громади було зібрано кошти для розширення ділянки кладовища. Таким чином його збільшили до сучасних розмірів.

1905-го на Єврейському кладовищі при вході облаштували церемоніальну споруду, це було передбачено проєктом архітектора Функеля. Збудували її зусиллями єврейської громади, яка самостійно зібрала кошти. Ця будівля складалася з чотирьох кімнат – моргу, церемоніального залу, офісу та ритуальної крамниці.

До Другої світової війни церемоніальну споруду на Єврейському кладовищі використовували за призначенням, однак після війни будівля стала власністю радянської держави. Тоді її відверто занедбали, однак в наші дні зайнялися реставрацією, адже цю будівлю вважають одним з найважливіших єврейських місць, що збереглися у Чернівцях. Також тут хочуть створити меморіальний центр на честь історії чернівецьких євреїв та всіх загиблих людей.

Єврейське кладовище: цифри й особистості

На Єврейському кладовищі в Чернівцях поховано понад 50 000 мешканців нашого міста. Загальна площа кладовища становить близько 14 гектарів і складається воно зі 137 прямокутників, що утворюють великий замкнений комплекс.

На кладовищі поховано чимало видатних особистостей, серед яких перший єврейський міський голова Едуард Райс, відомий юдейський поет Еліезер Штейнбарг, громадський діяч та лідер єврейської громади Бенно Штраухер, та багато інших, які зробили значний внесок у політичне, економічне, культурне та громадське життя Чернівців та розвиток єврейської громади міста.

Є на цьому кладовищі і чотири братські могили – могила єврейських солдатів австрійської армії часів Першої світової війни, могила турецьких солдатів та румунських громадян, що загинули у сорокових роках 20 століття, і могила єврейських цивільних громадян, жертв Голокосту у 1941-му році.

Про що розкажуть надгробки на Єврейському кладовищі?

Давні надгробки Єврейського кладовища у Чернівцях передусім заворожують своєю старістю – від них наче віє загадковою старовиною.

Чимала кількість надгробків на кладовищі виконані в традиційному стилі, однак більшість дуже відрізняються від звичних могил для українців. Пам’ятники демонструють високий рівень освіченості населення.

Монументи та надгробки на кладовищі характеризуються неабияким різноманіттям форм та стилів. Подекуди тут можна побачити саркофаги, обеліски, мавзолеї та стели. Їх тогочасні майстри виконували з граніту, мармуру, габро, пісковика, цементу тощо. Над оформленням надгробків на кладовищі працювали видатні скульптори, серед яких Б. Редер, Л. Кукурудза, брати Москалюки, К. Кундль й інші.

Орнаменти на надгробках кладовища мають як традиційні єврейські, так і українські риси та елементи. Написи здебільшого зроблені на Івриті, російській та на німецькій мовах. На деяких надгробках можна побачити інформацію про посаду чи професію померлого, подекуди – вірш чи епітафію.

Станом на сьогодні Єврейське кладовище у Чернівцях вважається одним з найбільших та найстаріших у Східній Європі, що перебуває під охороною. Від 1995 року цей цвинтар також належить до історико-культурного заповідника «Кладовище на вулиці Зеленій». Сучасним мешканцям Чернівців давнє Єврейське кладовище нагадує про важливість та роль єврейської громади в культурному, освітньому, політичному та економічному житті нашого міста.

Мацеви та їх символіка

Мацева – це єврейський надгробок у формі вертикальної кам’яної плити, інколи металевої чи дерев’яної, з написами івритом та символічними рельєфами, що встановлюється на могилі для увічнення пам’яті померлого єврея. Надгробок у євреїв трактується як святиня. Традиція встановлювати надгробний камінь в голові могили бере початок з глибокої давнини. Це робиться на знак поваги до покійного і для того, щоб його ім’я та місце поховання не були забуті. У країнах діаспори надгробок зазвичай встановлювали після закінчення 12 місяців після поховання.

Багато мацев, що збереглися на єврейських цвинтарях України, у тому числі на чернівецькому,  вражають уяву багатством декору, різноманітністю символіки. Символи, що зображувалися на мацевах, відзеркалювали релігійний і громадський статус померлого, його професію, особисті гідності тощо. Наприклад, руки над запаленими свічками або свічки, що горять у суботніх свічниках зображувалися на могилі жінки, бо саме до її обов’язків входило запалювання суботніх свічок; відкрита книга або кілька корінців книжок — могила рабина або автора релігійних творів; гусяче перо — переписувача священних текстів; ножиці — кравця; ланцюжок або інші прикраси — ювеліра; коробка або кухоль для збору пожертвувань, рука, що подає милостиню, вказували на щедрість покійного тощо. Навіть смерть позначалася певними символами: розбитий посуд, надламана свічка, перевернутий згаслий світильник, рука, що зламала гілку (тільки на надгробках жінок). Кількість плодів на гілках вказувало на число дітей померлої, а на дівочих надгробках число квіток відповідало прожитим рокам. Часто на чернівецьких мацевах можна побачити зображення омивання рук. Рука ж, що тримає пергамент або скрижалі вказує на духовну та освічену натуру покійного.

Про левів і корони

Чи не найпопулярніше зображення на мацевах – лев. І тут нічого дивного, адже в юдейській традиції саме ця тварина уособлює єврейський народ. Лев – символ коліна Ієгуди (всі сучасні євреї походять з колін Ієгуди та Біньямін). Леви зустрічаються, як самі собою (поодинці та парами), так і у поєдинку з єдинорогом. Поєдинок лева з єдинорогом дуже поширений сюжет в єврейському мистецтві. Такі сюжети прикрашали давні манускрипти, використовувалися у розписі синагог тощо.

А ще лева зображували на могилах людей, що мали ім’я Лейб (Лев).

Цікаво, що шестикутна зірка Давида (могендовид), яка сьогодні стала чи не головним символом євреїв, в оздоблені старовинних мацев зустрічається не так часто. На той час символом єврейства була менора, яку і бачимо на багатьох мацевах. Могендовид, як символ єврейства, почали широко вживати лише наприкінці ХІХ ст.

Символ корони, зображений на мацевах, асоціюється із королівською владою і у ширшому значенні часто використовувався як ознака високого статусу та честі для померлого у будь-якій з кількох областей. Натхненням для використання цього символу на мацевах став талмудський вираз: “Існує три корони – корона Тори, корона священства і корона суверенітету – але корона доброго імені увінчує їх усіх”. Отже, вона могла репрезентувати честь у вчинках, наприклад, “корона вивчення Тори” (keter torah) чи корона священицького служіння та благословення (keter kehuna). Проте, мабуть, найчастіше вона репрезентувала “корону доброго імені” (keter shem tov) для високоповажної особи. Іноді корону використовували у якості знаку того, що померлий був головою господарства. На чернівецьких надмогильних плитах корони з’являються виконаними у різноманітних стилях.

Легенди та міфи кладовища

Чернівецьке Єврейське кладовище – справжня знахідка для шанувальників загадковості та містики. Старожили часто кажуть, що це кладовище буквально огорнуте всякими містичними історіями, а відвідувачі запевняють, що енергетика тут дійсно специфічна.

До прикладу, старі люди кажуть, що якщо в місті тепло, то на цьому кладовищі завжди буде прохолодно. А ще не рекомендують заходити на кладовище після заходу сонця – аби не відчути чогось потойбічного.  Але, попри все, іноді як туристів, так і чернівчан тягне пройтися тут і доторкнутися до історії рідного краю, побачити історичні написи на надгробках і відкрити для себе щось нове.

Єврейське кладовище у Чернівцях – частинка всеукраїнського рейтингу десяти наймістичніших кладовищ, тож екскурсії цим місцем є доволі популярними. Але й той факт, що Єврейський цвинтар у Чернівцях є одним із найбільших вцілілих кіркутів у Центрально-Східній Європі не залишає багатьох байдужими.

Фото: Тарас Піц.

Слідкуйте за нами у Telegram