Суспільство часто применшує проблему домагань. Люди відчувають страх, розгубленість і відчуття небезпеки. Журналісти С4 дізналися що робити, якщо особисті межі порушують.

Про це пише С4.

Звичайна прогулянка містом із подругою для молодої жінки перетворилася на переслідування, а згодом — на відверті домагання. Незнайомий чоловік спершу нав’язливо намагався познайомитися, а після відмови — почав поводитися агресивно та погрожувати:

«В якийсь момент він підійшов дуже близько і сказав: “Тебе що, за горло взяти?”», — пригадує потерпіла.

За кілька днів чоловік знову з’явився та схопив її за руки, намагаючись силоміць змусити піти з ним. Поруч були люди, однак ніхто не втрутився.

«Я голосно просила: “Відпусти мене, не чіпай”. Але ніхто не зреагував. Я розгубилася, це був ступор. Згодом вирвалася, забігла в магазин і зателефонувала другові. Було дуже страшно», — розповідає жінка.

Психологиня Інна Тритенко пояснює: реакція на домагання — це природна відповідь організму на загрозу.

«Це завжди стресова ситуація. Можуть виникати сором, страх, замкнутість, тривога, панічні атаки, страх перебування в людних місцях. Це не перебільшення, а нормальна реакція психіки на небезпеку», — зазначає фахівчиня.

За результатами дослідження соціологічної агенції Info Sapiens, 30% опитаних зазнавали сексуальних домагань у публічних місцях. При цьому більшість із них стикалися з такими випадками неодноразово. Майже половина постраждалих зазначили, що пережитий досвід суттєво вплинув на їхню поведінку, самооцінку та впевненість у собі.

Експерти наголошують: відповідальність завжди лежить на кривднику, а не на жертві. Однак суспільство часто схильне звинувачувати саме постраждалих.

«Жертву звинуватити легше, ніж розділити з нею біль і втрутитися в ситуацію. Тому відповідальність перекладають на неї — мовляв, вона щось зробила не так. Але змін потребує саме суспільне ставлення», — підкреслює психологиня.

В українському законодавстві сексуальні домагання визначені як правопорушення. Йдеться про статтю 173-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона передбачає відповідальність за умисні дії сексуального характеру проти волі особи — як вербальні, так і невербальні, включно з онлайн-комунікацією. Покаранням можуть бути штраф, громадські роботи або адміністративний арешт.

Як повідомили у Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області, у 2025 році на Буковині зафіксували лише два звернення щодо домагань. Правоохоронці наголошують: це не означає відсутність проблеми, а свідчить про те, що багато постраждалих не звертаються по допомогу.

«Якщо громадянка вважає, що щодо неї вчинені протиправні дії, вона може звернутися на спецлінію 102, до поліцейського офіцера громади або до найближчого територіального підрозділу поліції. Реакція буде такою ж, як і на будь-яке інше повідомлення про правопорушення», — зазначають у поліції.

У разі встановлення складу правопорушення кривдника притягують до адміністративної відповідальності. Якщо ж дії мають ознаки насильства, можливе відкриття кримінального провадження.

Психологи наголошують: не існує «правильного» чи «неправильного» способу пережити такий досвід. Комусь допомагає підтримка близьких, комусь — робота з фахівцем. Головне — не залишатися з проблемою наодинці.

Слідкуйте за нами у Telegram