Чернівці: колись і тепер. Який вигляд мала церква Святої Параскеви Сербської на початку XX століття
Чернівці: колись і тепер. Який вигляд мала церква Святої Параскеви Сербської на початку XX століття
Швидкі новини
Чернівці: колись і тепер. Який вигляд мала церква Святої Параскеви Сербської на початку XX століття
Давнє фото приблизно 1900 року, сучасне — 2024.
Церква Святої Параскеви Сербської — одна з найгарніших культових споруд міста Чернівці.
Це найдавніший мурований храм у місті (хоча в теперішніх межах міста найдавніший храм — церква Різдва Пресвятої Богородиці на Горечі).
Її будівництво почалося 1844 року біля старої дерев’яної церкви (на декілька десятків метрів південніше). Зараз на місці маленької церкви, навпроти великого храму, стоїть хрест. Священна споруда будувалася за проєктом місцевого архітектора А. Павловського. Особливих зусиль доклав тодішній настоятель храму Андрій Васильович, який пожертвував на богоугодну справу власні кошти. Він довів будівлю аж до самого даху, але для продовження робіт йому забракло грошей. Завершити будівництво, яке затягнулося майже на два десятиліття, допоміг Буковинський православний релігійний фонд.
Церква була освячена 5 (17) лютого 1862 року єпископом Євгеном Гакманом на честь преподобної Параскеви Сербської.
Саме в церкві Святої Параскеви відбулася подія, яка стала знаковою для національного пробудження найчисленнішої громади Буковини: місцеві русини-українці вперше усвідомили свою приналежність до єдиної неподільної української нації. Це сталося 29 лютого (за ст. ст.) 1864 року, коли в новозбудованому міському храмі урочисто вшанували 4-ті роковини смерті славетного Кобзаря. Ця ідея народилася в середовищі українських гімназистів та семінаристів міста, які познайомилися з творчістю великого українського пророка, поета, художника Тараса Григоровича Шевченка завдяки своїм викладачам. Богослужіння з нагоди роковин відправив отець Сидір Мартинович. В урочистостях узяли участь як православні, так і греко-католики.
У радянський час храм було закрито. Тривалий час приміщення церкви використовували під склад, згодом перетворили на шаховий клуб. При цьому всі фрески на стінах були знищені й замальовані. Будівлю церкви повернули вірянам у роки перебудови. На той час від усього церковного інвентарю вціліли лише центральне панікадило (світильник) і великий дзвін.
Православна громада церкви Св. Параскеви одна з перших у Чернівцях перейшла під омофор патріарха Київського і Всієї України Мстислава. Від 1992 року храм тимчасово набув статусу собору. Відтоді цей храм є кафедральним собором Чернівецької єпархії Православної Церкви України.
У нарисі, вміщеному в московофільному «письмі літературно-науковому» «Родимый листокъ» за 1881 рік, що видавалося в Чернівцях, автор (який сховався під криптонімом Г. Кр.) висловлює своє захоплення церквою Параскеви, що стала окрасою міста: «Мені вона подобається навіть більше, ніж собор кафедральний; щоправда, вона не така величава й імпозантна, як останній, але зате полонить кожного своєю ніжною будівлею, однією лише, але високо круглою банею посередині, двома симетричними вежицями й гарним ґанком від входу. Коли ж останнім часом обвели її залізною решіткою, а товариство, створене в нашому місті задля прикрашання його заклало довкола неї щось на кшталт маленького парку, то мило вітає вона кожного, хто, відвідуючи Чернівці, видряпається із двірця (тобто залізничного вокзалу) на високу гору, на котрій наше місто так гарно розляглося».
Старе фото з колекції Едварда Туркевича, нове — Тарас Піц
Нагадаємо, раніше ми показували, який вигляд мала церква Різдва Пресвятої Богородиці та Святого Антонія у XX столітті.
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами