В’ячеслав Сучеван, лікар Чернівецької обласної лікарні, здійснив масштабну подорож на мотоциклі Honda Africa Twin через всю Європу до Марокко і повернувся додому. Маршрут тривалістю майже 12 тисяч кілометрів пролягав через сім країн.

Про це пише C4 із посиланням на програму «Розмова» у YouTube.

Ідея поїздки виникла ще у 2019 році, коли Сучеван повертався з Нордкапа — найпівнічнішої точки Європейського континенту в Норвегії. «Раз я був на Льодовитому океані, то тепер я маю бути в Африці», — розповідає мотоцикліст.

Спочатку він планував доїхати лише до найзахіднішої точки Європи в Португалії — мису Рока. Але потім вирішив продовжити шлях до Африки. «Думаю, ну скільки там до Африки, щоб не махнути», — жартує В’ячеслав.

Серед африканських країн Сучеван обрав Марокко — як найближчу та найбезпечнішу для такої подорожі. Лікар довго готувався до африканської частини маршруту: вивчав літературу, переглядав відео інших мандрівників, складав та коригував план. «Вибудовувався такий чіткий план, я потім його ще коригував, дивлячись на маршрути, які інші їздили», — розповідає В’ячеслав.

По Марокко він проїхав дві тисячі кілометрів, об’їхавши країну по периметру. Там він побував на екскурсії в пустелі Сахара, їздив на верблюдах і навіть ночував серед піщаних дюн.

«Ми йшли там кілометрів 5-10 у відкриту пустелю. Я звідти в бутилку від кока-коли набрав повну сахарського піску. Він такий, як золото. Я привіз додому, пересипав у вазу», — ділиться спогадами мотоцикліст.

Маршрут подорожі пролягав через Угорщину, Австрію, Італію, Францію, Андорру, Іспанію та Португалію. З португальського міста Тарифа Сучеван переправився паромом через Гібралтарську протоку до марокканського Танжера — всього 16 кілометрів за годину.

Подорож відбувалася на мотоциклі Honda Africa Twin — спеціально призначеному для дальніх поїздок. «Африка Твін — це африканський близнець. Що мене спонукало — у мене мотоцикл так і називається», — каже лікар.

Усю дорогу він знімав на екшн-камеру GoPro. Раніше Сучеван уже створив фільм про свою поїздку до Нордкапа у 2019 році — “Мій Нордкап” з одинадцяти коротких серій, який можна знайти на YouTube.

Найбільше перед подорожжю В’ячеслав боявся зустрічі з агресивними росіянами. Один раз у нього справді була напружена ситуація в Італії перед перевалом Стелвіопас.

«Під’їхали два мотоцикліста з німецькими номерами. Один мені каже: це не ти у 2019 році сам їздив на Нордкап? Я кажу, я. Він каже, я всі твої відео переглянув», — розповідає Сучеван. Виявилося, що це були поволзькі росіяни, які давно живуть у Німеччині. Розмова пройшла спокійно.

Серйозних поломок мотоцикла по дорозі не було, хоча наприкінці подорожі транспортний засіб був у критичному стані. «Я вже ледве на колесі тому. Просто повезло мені від Бога», — зізнається мотоцикліст.

За його словами, такі масштабні подорожі неможливі без самодисципліни. «Я в кожній країні відвідував те, що рахував за потрібне. Якщо ти хочеш по дорозі побачити те, що ти хочеш — це ж не їдеш, просто на газ нажав.», — пояснює він.

Сучеван зізнається, що поїздка змінила його як людину. «Я по-другому став дивитись на різні проблеми, які раніше мені здавалися великими. Тепер я на це дивлюся — це таке пусте, це зовсім не проблема», — каже він.

Найбільшою цінністю для нього стала підтримка друзів. «Скільки мені по дорозі, як твої друзі за тебе вболівають. Коли ти відчув, скільки у мене друзів. Вони всі вийшли на поверхню і показали, хто є хто», — ділиться емоціями мотоцикліст.

Після повернення додому В’ячеслава Сучеван на вулицях регулярно зупиняють для фото: «сьогодні теж було — два рази!», — зізнався він під час інтерв’ю на радіо.

Слідкуйте за нами у Telegram