Реформа старшої школи: що вона передбачає та коли стартує пілотування проєкту на Буковині
Реформа старшої школи: що вона передбачає та коли стартує пілотування проєкту на Буковині
Швидкі новини
Реформа старшої школи: що вона передбачає та коли стартує пілотування проєкту на Буковині
В Україні з 2027 року планують впровадити реформу старшої школи «Профільна». Основна зміна, яка чекає на старшокласників, – вибір між двома спрямуваннями: академічним і професійним залежно від зацікавлень і майбутньої професії школярів.
Академічне спрямування передбачає, що після 9 класу учні продовжать навчання в академічних ліцеях – це великі, переважно відокремлені від початкових шкіл та гімназій заклади, в яких мають бути тільки 10-12 класи.
Тут учнів готуватимуть до вступу в університет. Школярі зможуть самостійно обирати предмети для поглибленого вивчення, а також предмети, не повʼязані з профілем (наприклад, поєднати фізику і філологію, історію і хімію). При цьому вчителі застосовуватимуть дослідницькі методи навчання, проєктну та практичну роботу, будуть сучасні лабораторії, оснащені класні кімнати.
В академічних ліцеях учнівство зможе обрати профіль навчання в межах кластерів:
Окрім вибіркових, будуть і обовʼязкові для всіх предмети. Це українська мова, математика, англійська мова, історія тощо.
Водночас професійне спрямування, яке буде реалізовуватись у професійних коледжах чи закладах фахової передвищої освіти, насамперед передбачає опанування професії та вибір предметів, які безпосередньо пов’язані з нею. Як результат – швидший вихід студентів на ринок праці.
Після завершення навчання випускники отримають свідоцтво про повну загальну середню освіту і зможуть вступити в університет.
Навчання 10-класників у профільній школі планують розпочати з 1 вересня 2027 року. Утім вже цьогоріч стартує пілотування реформи по всій Україні.
Для цього торік відібрали 30 ліцеїв-амбасадорів, серед яких і Чернівецька обласна спеціалізована школа-інтернат II-III ступенів. Вони першими розроблятимуть і застосовуватимуть нові освітні моделі та навчальні програми. Нині ці заклади лише готуються до впровадження реформи, а вже у вересні 2025-го розпочнуть пілотування.
Тестування реформи в Україні ще попереду, а в європейських країнах, пояснюють на порталі Osvitanova, за подібною схемою навчання працюють давно.
Так, у Німеччині є профільні школи трьох типів: Hauptschule – загальна школа, де навчають робітничим та ремісничим професіям, після чого випускники одразу йдуть працювати; Realschule – училища, де надають глибші академічні знання, більше спрямовані на вивчення практичних, робітничих професій; Gymnasium – гімназії, які поділяються на 2 рівні: класичну середню школу та «вищу школу», яка триває 2–3 роки та видає атестат для вступу в університет.
У Франції старша профільна школа так само поділяється на три типи закладів: загальноосвітні, технологічні та професійні ліцеї. Перші й другі зорієнтовують молодь на здобуття вищої освіти в університетах та спеціалізованих вищих навчальних закладах, а професійні ліцеї надають навички першої професії та не передбачають подальшого навчання в університеті.
У Швеції після закінчення обов’язкової для всіх середньої школи учні мають можливість вступити в старшу школу, яка пропонує на вибір 18 навчальних програм. Шість із них відносяться до гуманітарного та природничого напрямів, а інші 12 програм – до професійно-технічної старшої школи.
Результати соціологічного опитування, яке провело КМІС, свідчать про те, що більшість респондентів, які так чи інакше пов’язані зі старшою школою, позитивно ставляться до змін.
Так, реформу підтримують 85% керівників органів управління освітою, хоча їх ставлення доволі обережне. Батьки учнів 5–6 років дещо гірше розуміють ідеї реформи, у них переважає критичне ставлення до 12-річної освіти. Серед керівників закладів загальної середньої освіти 88% підтримують реформу, а серед учителів 84% загалом позитивно ставляться до впровадження профільної середньої освіти, хоча є певна стриманість.
Водночас серед учнів 10–11 класів 24% позитивно ставляться до того, що з 2027 року навчання в старшій школі триватиме три роки. Майже стільки ж ставляться негативно (22%).
Від впровадження профільної середньої освіти 91% управлінців, 89% керівників ЗЗСО та 78% учителів очікують на поліпшення якості освіти, щоправда, оцінки обережно оптимістичні.
Серед побоювань, які виникли в респондентів, є доступність академічних ліцеїв, хоча в Міністерстві освіти і науки України запевнили, що організують транспорт або проживання для учнів. Серед пересторог є також брак фінансування, кадрові питання, забезпечення підручниками й іншими матеріалами, нерівномірний розподіл навантаження між педагогами.
В уряді ж вважають цей етап реформи найскладнішим. Про це, зокрема, висловися міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Серед найбільших складнощів посадовець виділив модернізацію матеріально-технічної бази закладів освіти, що обійдеться Україні недешево, тож будуть залучати іноземну фінансову підтримку.
Додамо, що реформа старшої школи здійснюється в рамках масштабної реформи освіти «Нова українська школа», яка розпочалася ще у 2018 році. Спершу реформувалася початкова школа, далі – середня школа, а кінцевим етапом стане старша школа. Очікується, що перший випуск 12 класу буде у 2030 році.
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами