«Осінь — це друга весна, коли кожен листок, то є квітка», — сказав колись відомий французький письменник Альбер Камю. А і справді, куди не глянь — усюди листя: жовте, золотисте, багряне. На те він і жовтень. На те й листопад. Що не кажіть, а тепла осінь із його неба синьою блакиттю додає неповторних барв Чернівцям. Українська поетеса Катруся Матвійко у своєму вірші «Чернівці» написала такі рядки, які дуже пасують цій порі року:

«… Зривається і падає пожовкле листя осені,
Один листок залишиться в мене в руці.
Ніколи не забудеться це небо, повне просині.
І душа завжди вертатиме в милі Чернівці».

Фото: Тарас Піц

Слідкуйте за нами у Telegram