Презентація знакового роману австрійського письменника, сценариста, журналіста та актора, народженого в Чернівцях Ґреґора фон Реццорі «Горностай у Чорнополі» за участі перекладача книжки Петра Рихла відбулася у Буковинському медіацентрі і зібрала повний зал.

«Це моя третя книжка Реццорі. Я робив її з інтервалами. Перша книжка – «Магрібінські історії» вийшла в 1997 році. Друга книжка – «Торішній сніг» вийшла в 2004-му, ну і ця, третя – через 20 років. «Горностай у Чорнополі» – це, якби, вершина творчості письменника. Очевидно це його найважливіший роман. Я дуже радий, що українці можуть нарешті цю книжку прочитати сьогодні», – розповів Петро Рихло.

На презентації книги «Горностай у Чорнополі» її перекладач Петро Рихло розповів про своє заочне знайомство з Ґреґором фон Реццорі, зачитав уривки з його книги.

Довідка: Ґреґор (Грегор) Реццо навчався у Віденському та Берлінському університетах. Називав себе чоловіком, який снить за втраченою батьківщиною. І справді — Буковина, де він прийшов у світ, супроводжувала його протягом всього життя: в Румунії, Італії, Німеччині, США, тощо. Майбутній письменник шукав себе в журналістиці, архітектурі, кіно, і нарешті прийшов у літературу. Він автор 20 книг. Найвідомішим твором Грегора Реццорі став роман «Смерть мого брата Авеля» — про дрібних аристократів, котрі спостерігають за тим, як зникає їхній світ. Неабиякий успіх у читачів мали і книги «Спогади антисеміта», «Едіп у Сталінграді», «Минулорічні сніги», «Східний експрес». Повне ім’я митця — Грегор Арнульф Хіларіс д’Ареццо фон Реццорі. Він походив із сицилійської аристократичної родини, яка жила в провінції Рагуза в Італії. У середині XVIII століття вони оселилися у Відні. Дід був архітектором. Батько — державним службовцем у Чернівцях. 1919 року, коли Буковина перейшла до Румунії, сім’я прийняла румунське громадянство. Народжений у Чернівцях 13 травня 1914 року та сформований як митець у буковинській столиці, великий німецькомовний прозаїк Грегор фон Реццорі є автором 25 книжок. Найвідомішим його твором став роман «Смерть мого брата Авеля». Також мали великий успіх у читачів «Спогади антисеміта», «Едіп у Сталінграді», «Минулорічні сніги» та «Східний експрес». Він створив дивну «неозору і преславну країну Магрібінію» у «Магрібінських історіях», яку неможливо відшукати на жодній мапі світу, оскільки, зі слів автора, країна розташована «на південному сході», але її кордони «лежать у серцях і в душах її мешканців». Проте всім зрозуміло, що Магрібінія — це прототип Буковини, зі своїм різнобарвним, але дуже реальним і знайомим нам світом. У середині 1930-х Грегор переїхав до Бухареста, служив у румунській армії, потім заробляв собі на життя як художник. 1938 року переїхав до Берліна, де проявив себе як письменник, журналіст, кіносценарист і радіожурналіст. Довгі роки жив без громадянства, а 1982 року став громадянином Австрії. Протягом життя Реццорі багато подорожував, шукаючи себе в Румунії, Італії, Німеччині, на Родосі та у США. Чимало часу він провів у Франції, де і розкрився як кіноактор та сценарист. 1936 року виступив як автор восьми сценаріїв ігрових фільмів. 1954 року дебютував в кіно як актор — Sie (1954, режисер Рольф Тіле). З 1958 року — член ПЕН-клубу в ФРН. Як актор знімався у фільмах французьких і німецьких режисерів Дені де Ла Патель, Луї Маля, Фолькера Шльондорфа, Геза фон Радвані. Остання робота в кіно — Le Beau Monde (1981, режисер Мішель Полак). Багато років митець жив у Тоскані, Італії. Помер 23 квітня 1998 у місті Донніні.

Фото: Тарас Піц.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Чернівецькому обласному художньому музеї відкрили виставку картин пам’яті художника Валерія Козлова під назвою «Чарівні кольори душі».

Слідкуйте за нами у Telegram