8 серпня 1834 року в Сторонці-Путилові Вижницького повіту (нині Путила) народився видатний український письменник, поет, просвітник та громадський діяч Юрій Федькович.

С4 з посиланням на Державний архів Чернівецької області та Український інститут національної пам’яті розповідає про життя та діяльність Юрія Федьковича.

Справжнє ім’я письменника — Осип Домінік Гординський де Федькович. Ім’я Юрій він отримав, прийнявши православ’я.

Народився письменник у родині небагатого спольщеного шляхтича-службовця Адальберта Федьковича. Мати походила із сім’ї українського священника. Дитинство Юрій Федькович провів у рідному селі. Початкову освіту здобув приватним способом у селі Киселиці. З жовтня 1846 року до липня 1848 року — навчався в німецькій нижчій реальній школі в Чернівцях.

У 1849-му виїхав до Молдови, де проживав у містах Ясси та Нямц. Там займався самоосвітою та почав писати вірші німецькою мовою.

З листопада 1852 року до березня 1863 року Юрій Федькович перебував на військовій службі, служив у 41-му піхотному полку. 11 квітня 1859 року став офіцером у чині лейтенанта. Брав участь в австро-італо-французькій війні, служив у Трансільванії.

«Гірко йому служилося, він був м’який, благий і до зброї нецікавий. Не мав великого здоров’я і здригався на гук пострілу… У війську нема жартів. Не питають тебе, як тобі. Остригли й мусили служити. І так опинився Федькович у неволі, мов той орел у клітці», — писав про нього Максим Рильський.

Юрій Федькович є автором багатьох романтичних балад, писав оповідання, драми, дитячі твори. Він став передвісником українського національного відродження Буковини. За заслуги на літературному полі був обраний почесним членом Наукового товариства імені Шевченка.

У 1861-му була здійснена перша публікація українських творів поета, а на початку 1862 року у Львові вийшла перша збірка віршів «Поезії Іосифа Федьковича», підготовлена Богданом Дідицьким, яка принесла йому широке визнання. Пізніше видає збірку віршів німецькою мовою «Gedichte von J. Fedkowicz» (1868 р.) та «Поезії» українською мовою (1867–1868 рр.).

«Такі поети як Шевченко, Федькович, мислили піснею, і то піснею в народному стилі», — так оцінював творчість Юрія Федьковича Максим Рильський.

У 1866 році Федьковича обрали головою громади Сторонець-Путилів. П’ять років поспіль він був очільником громади, вдруге обійняв цей пост після повернення зі Львова у 1873-му.

У ці ж роки Юрій Федькович вів активну просвітницьку діяльність. У 1868 році підготував до видання буквар, читанку і співанник для народних шкіл та мав намір продовжити роботу з укладання підручників до інших предметів. Однак консисторія, що керувала шкільництвом на місцевому рівні не була готова прийняти народну мову Федьковича для шкільних підручників. Так, восени 1869 року вийшов друком лише його «Співанник». З 1869 по 1872 роки Юрій Федькович працював інспектором народних шкіл Вижницького повіту.

З 1872-го до жовтня 1873-го — працює редактором книжок для народу в товаристві «Просвіта» у Львові.

З 20 серпня 1876 року й до смерті проживав у Чернівцях. Долучився до діяльності, заснованого у 1869-му, товариства «Руська Бесіда». З кінця 1885 року проживав у будинку №10 на площі Австрії (нині Соборній). Частину приміщення за цією адресою винаймало товариство, яке й надало одну кімнату Федьковичу. Тут він став редагувати першу українську політичну газету «Буковина» та допомагав Омеляну Поповичу видавати «Бібліотеку для молодіжи».

Помер Юрій Федькович 11 січня 1888 року в Чернівцях, де й похований на Руському цвинтарі.

У 190-річчя від дня народження Юрія Федьковича згадав письменника й міський голова Чернівців Роман Клічук.

«Його творчість пронизана любов’ю до рідного краю, людей і традицій. Він писав про красу наших гір, силу нашого народу та його незламний дух. Своїм поетичним словом зміг надихнути багато поколінь на боротьбу за свободу і справедливість», — написав мер у своєму дописі в Facebook.

Слідкуйте за нами у Telegram