22-річний маріуполець Максим Бакланов понад три тижні із сім’єю перебував в окупації. Живучи в укриттях та залишившись без харчів і зв’язку, вони наважилися виїхати через евакуаційний коридор.

Більше своєю історією Максим Бакланов поділився із журналістами С4.

До Чернівців Максим переїхав у квітні 2022-го. Тут зайнявся акторським мистецтвом. Нині опановує нову професію — режисера.

«Я дуже хотів розвиватися в Маріуполі. Купити собі будинок, жити там, заводити знайомства, вступити за кордон та приїжджати в Маріуполь, насолоджуватися і відпочивати. Потім почалася війна, усе пішло нанівець, тому не вийшло вступити за кордон через заборону на виїзд», — розповідає хлопець.

У Маріуполі в Максима залишився батько та бабусі, з якими через відсутність зв’язку спілкуються рідко.

«Коли в тебе роз’єднана родина, ти не хочеш нашкодити або розказувати щось погане, що відбувається. Тому це було здебільшого так: “Як у тебе справи, нормально? Нормально, зрозуміло, до побачення”», — говорить переселенець.

«Надія на забуття» — це документальний фільм Максима Бакланова, який став очевидцем війни та жахіть, що відбувалися в Маріуполі під час окупації у 2022 році.

«Ми будемо брати інтерв’ю в людей, які перебувають за кордоном, та в тих, які залишилися в окупації, і дізнаватися, як змінилися їхні відносини. В Україні взагалі не постає в суспільстві такого питання, що є такі родини, і того, як себе вони почувають», — додає хлопець.

Нагадаємо, раніше ми розповідали історію медикині з Херсонщини Світлани Сердюкової, яка залишалась в окупації, щоб рятувати українських військових.

Слідкуйте за нами у Telegram