Кирило Пелецький родом із села Новоіванівка Луганської області, яке зараз перебуває в окупації.

Про те, як він чотири рази покидав свій рідний дім хлопець розповів журналістам С4.

«Нещодавно ми зв’язались із деякими людьми, які зараз під окупацією, і ми знаємо, наприклад, що мій будинок у селі є окупований і там проживають військові», — розповідає вимушений переселенець.

У червні 2014 року хлопець разом із сім’єю виїхав у Харківську область. У серпні повернулися в рідне селище, проте, побачивши, що ситуація погіршилася, знову виїхали до Ізюму.

«В нас був погріб. Коли були вибухи ми там ховалися, і тепер погріб почав асоціюватися зі сховищем, коли раніше це було просто прикольне місце, там холодно, можна спуститися, забрати якусь банку із чимось смачним і поїсти. А потім почало асоціюватися саме зі сховищем, тому що ми там часто ховалися, коли були сильні вибухи й було сильно чутно», — згадує Кирило Пелецький.

З 2015 року по березень 2022 року сім’я Кирила жила на Луганщині.

«Уже десь за два тижні до того, як почалось повномасштабне вторгнення ми стали чути сильні вибухи. А коли вже почалась велика війна ми думали умовно завтра-післязавтра все закінчиться і це не буде так довго затягуватись, тому ми чекали, поки це все налагодиться. А потім помітили, що не налагоджується, тому і вирішили переїхати», — каже переселенець.

Наразі хлопець навчається в Чернівцях, а батьки проживають у Дніпропетровській області.

«Я їздив до них на канікулах. Це маленьке місто, відносно маленьке, більше ніж у нас було, але все ж порівняно із Чернівцями маленьке. Там, у принципі, ситуація спокійніша, ніж у Дніпрі, але все ще прилітає. Буває вибухи чутно, але не так часто», говорить Кирило Пелецький.

Нині вимушений переселенець займається громадською діяльністю, є членом молодіжних організацій.

«Коли я увійшов у цей процес активностей від різних проєктів і брати участь у різних сферах, то зрозумів, що це мені дійсно цікаво і важливо теж», — зазначає хлопець.

Слідкуйте за нами у Telegram