Літо – ідеальний час для подорожей. Чернівецька область має низку дивовижних місць, які варто відвідати саме у цю пору року. Пригоди, культурна спадщина та мальовничі краєвиди – усе це і не тільки можна побачити, завітавши на Буковину.

С4 підготувало підбірку локацій, які неодмінно варто побачити вже цього літа.

Чернівецький обласний музей народної архітектури та побуту

Скансен розташований на північно-східній околиці міста Чернівці, поблизу Прута. Музей є пам’яткою культурної спадщини, яку відкрили ще у 1986 році.

Експозиція музею представляє 9 гектарів різноманітного рельєфу, що найкраще відображає ландшафти географічних зон Буковини. На території можна побачити дві відтворені сільські вулиці з  п’ятьма селянськими садибами, громадськими та господарськими спорудами (церква, дзвіниця, сільська управа, корчма, кузня). Вони презентують собою буковинські поселення середини XIX – першої половини XX ст.

Музейна експозиція демонструє еволюцію житла і побуту буковинців. Наразі на території музею нараховуються 35 архітектурних об’єктів з різних куточків області. У його фондах зібрано понад десять тисяч етнографічних предметів, частина з них є унікальними.

Відвідувачі мають змогу долучитись до оглядових експозицій, тематичних екскурсій, виставок, різноманітних театралізованих дійств, фольклорних свят, етнофестивалів, майстер-класів традиційних буковинських ремесел.

Поле півоній у Глибокій

П’ять тисяч кущів півоній та колекція зі 150 сортів квітів. У смт Глибока відкривається одне з найбільших в Україні поле півоній.

На відвідувачів чекають фотозони, різноманітні івенти та виставки. Крім того, бажаючі матимуть можливість придбати саджанці колекційних сортів та букети квітів.

Виставка триватиме з 1 до 11 червня. Вартість входу – 100 грн. Діти до 5 років –  безкоштовно.

Рекреація в лісі

Цьогоріч лісівники Буковини створили 149 рекреаційних майданчиків для мешканців краю та туристів.

Відвідувачів чекають ошатні альтанки, розраховані на різні за чисельністю компанії, і дерев’яні накриття, столи з лавами, кам’яні мангали або спеціально відведені і укомплектовані місця для багаття. Також лісівники зводять дитячі майданчики.

Крім того, фахівці лісу облаштовують мисливські будиночки. З дозвілля – риболовля, збір ягід, грибів. З метою забезпечення здоров’я та релаксації, також були побудовані сауни та чани, де можна відпочити і відновити сили.

Більшість зон відпочинку розташовані вздовж доріг і доступні для відвідувачів.

Протяті камені або Соколине око

Геологічна пам’ятка природи під назвою Протяті камені або Соколине око розташована Покутсько-Буковинських Карпатах, на межі Путильського та Вижницького районів Чернівецької області.

Згідно з легендою, у давні часи мешканці гір не мали зручного шляху, щоб спуститися у долину, тому вони вирішили нагрівати в казанах воду і виливали її на скелі, таким чином утворивши проходи в ній.

Висота групи скель становить 40 метрів, одна з найбільших серед них – це Соколине око, якою у свій час захоплювалась письменниця Леся Українка.

Буковинські водоспади

Смугараські водоспади розташовуються у Покутсько-Буковинських Карпатах у Путильскому районі неподалік села Розтоки. Загалом налічується сім водоспадів різної потужності й висоти: від 3 метрів до понад 18.

До переліку водоспадів входять:

• Ковбер — за шириною більший, ніж за висотою, яка сягає 3,5 м. Названий на честь пана, який при Румунії побудував тут бетонну стінку для забору води для водяного млина.
• Сич — за 20 м вище від Ковбера. Вертикальний водоспад; заввишки 10,5 м. Назвали його так за особливе шипіння води.
• Нижній Гук — трохи вище від Сича. Вертикального типу, каскадний; заввишки 9 м.
  Ворота — майже 1 км вгору від Нижнього Гуку; заввишки 3,5 м.
• Середній Гук — через 250 м від Воріт. Каскадний водоспад вертикального типу; заввишки 10,5 м.
• Великий Гук — розташований ще через 500 м. Це найкрасивіший і найвищий водоспад; його висота бл. 19 м.
• Верхній Гук — останній, сьомий водоспад; заввишки 5 м.
  

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що другий фестиваль глядацького кіно Миколайчук OPEN представив позаконкурсну програму заходу. До неї увійшли українські прем’єри та фільми-призери міжнародних кінофестивалів.