Чернівчанці Валерії Біленковій – 22 роки. До лав ЗСУ вона долучилась 2 роки тому. Дівчина каже, що шкодує лише про те, що не зробила цього раніше. Усвідомлення відповідальності за майбутнє країни об’єднало всю сім’ю – спершу до лав війська долучилися тато й мама, а згодом й сама Валерія.

Про це пише С4.

«Зараз маю за честь виконувати представницьку функцію 3-го армійського корпусу в декількох областях України з метою залучення партнерств, налагодження співпраці для того, щоб наш підрозділ отримував все необхідне стратегічне майно для здійснення своїх наступальних або оборонних дій. У війську себе почуваю на своєму місці», – розповіла військовослужбовиця.

До повномасштабного вторгнення дівчина прагнула здобути юридичну освіту, й мріяла про найвищу посаду в цивільній прокуратурі, втім війна змінила її орієнтири.

«Чи буде це нагально після війни? Я впевнена, що так, бо має створитися якраз наступного року вже військовий трибунал спеціальний. Я думаю, що питання міжнародної, кримінально-правової відповідальності буде актуальним, Треба буде, як і після Другої Світової війни розставити правильно все на свої місця, покарати винних, щоб не допустити цього знову», – говорить військова Третього армійського корпусу ЗСУ.

Валерія Біленкова зазначає, що допоки війна не закінчиться, у цивільному житті себе не бачить. Нині вона опікується забезпеченням підрозділу. Каже, що для Третього армійського корпусу технологічна перевага — пріоритет. Аби замінити людей роботами там, де це можливо, та зберегти життя бійців, підрозділу щодня необхідне сучасне оснащення.

«Такі компоненти як безпілотні літальні апарати, наземні роботизовані комплекси для нас є надзвичайно важливими, оскільки вони там, де це можливо, заміняють бійців на полі бою, і ми цим активно послуговуємося. Щодо інших потреб, це, звісно, зв’язок та засоби РЕБ. Протиповітряна оборона важлива не тільки в цивільному світі, але й на лінії розмежування. Щоб захищати наших пілотів, логістику, склади», – пояснює військовослужбовиця.

Слідкуйте за нами у Telegram