У дворі колишнього гастроному «Берізка» в Чернівцях під час будівельних робіт працівники натрапили на гіпсовий барельєф. Аби оцінити знахідку, на локації зібрали консиліум із профільних фахівців: представників Спілки художників, архітекторів, істориків, музейників та посадовців з охорони культурної спадщини.

Про це пише С4.

Фахівці допускають, що це робота майстрів місцевого художньо-виробничого комбінату.

«Я думаю, що це десь початок 1970 років. Був колись художній фонд профспілки художників. На той час немало замовлення: автобусні зупинки, відкривались ресторани. Були замовлення монументальних пано, картини, різьба. І художники повинні були створити ескіз, затвердити. Я думаю, була якась художня рада», – сказав голова ЧООНСХУ Юрій Гушкевич.

«Це була, скоріше всього, заявка на інтер’єр. Ми бачимо, що під тією основою сучасні матеріали, сучасна проводка. Вчора були пакети з молоком радянським під цими плитками, саморізи, якісь пакети. Ну, радянське виробництво. Це не було навіть початок ХХ століття», – розповіла начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради Вікторія Діденко.

Місцевий скульптор Святослав Вірста навіть називає імена ймовірних авторів. Каже, що за останні 50 років було не так багато фахівців, які створювали саме такий барельєф.

«Я вже бачу по очерку і стилістиці, що тут є присутня рука Івана Вихренка – художника-археологіста, який закінчив Львівську художню академію, як художник-кераміст. Йому близька класика була в той час, а потім в спілці художників став художником-монументалістом», – говорить скульптор Святослав Вірста.

Експерт припускає, що через складність і багатофігурність композиції Вихренко міг працювати у співавторстві з іншим монументалістом — Артемом Присяжнюком.

«Цей рельєф відноситься до одних із ранніх рельєфів, часів, так би мовити, соцреалізму. Але в цій ситуації не потрібно бояться цього слова, так як рельєф не має наповнення ідеологічного. Що є дивним, що таку роботу прийняли в той час. Однозначно, що це є твір мистецтва, тому що такі роботи не могли з’явитися, якщо це не був твір мистецтва», – зазначає Святослав Вірста.

Утім, не всі фахівці схильні бачити в знахідці унікальний шедевр. Архітектор Степан Герц вважає панно типовим практичним оздобленням.

«Зображені якісь такі мотиви збирання урожаю, продуктів. Швидше всього це відноситься до функції цього магазину, який був продуктовий. Ось і все», – сказав архітектор Степан Герц.

Головне питання нині — подальша доля барельєфа. Оскільки його ліпили безпосередньо на стіні по загартованому ескізу, повноцінно демонтувати об’єкт неможливо. Крім того, гіпс вже почав руйнуватися.

«Він руйнується, цей матеріал. Якщо, можливо, десь якісь елементи зберегти, просто, можливо, в спілці десь використовувати, може, як експонати такі – типова якась культура виконання цих художніх робіт, оздоблювальних інтер’єрів», – сказала начальниця управління охорони культурної спадщини Чернівецької міської ради.

За попередньою домовленістю із забудовником, спроби вилучити фрагменти барельєфа проводитимуть під наглядом архітекторів та художників.

Слідкуйте за нами у Telegram