У Чернівцях відбувся третій інклюзивний фестиваль «Особливі незалежні – 2026». Подія об’єднала ветеранів, батьків дітей з інвалідністю, психологів та освітян. Головна мета — налагодити діалог між тими, хто потребує допомоги, та тими, хто має її надавати.

Про це пише С4.

На фестивалі працювали інтерактивні й освітні секції, де фахівці разом із батьками обговорювали питання інклюзії, розвитку та соціалізації дітей.

«Наша ГО вже майже 10 років намагається колаборувати з освітою міста та області, аби полегшити роботу людям, котрі працюють з дітками з інвалідністю. Дуже хочеться, аби відбувся зв’язок між батьками та освітою, аби якомога менше виникало спірних питань: «Потрібні чи не потрібні такі діти в школі, і як з ними працювати?». Тому на ці всі питання ми спробуємо відповісти з очільниками області та міста», – сказала директорка ГО «Особливі серед нас» Тетяна Д’яченко.

Спірні питання між батьками та навчальними закладами виникають регулярно. Наталя Чепурко — переселенка із Запоріжжя та мама дитини з аутизмом. Після переїзду до Чернівців жінка зіткнулася з тим, що у школі, куди вони звернулися, не виявилося потрібних вузькопрофільних фахівців.

«У нашій школі, в яку ми прийшли, не було фахівців, психологів, дефектологів, логопедів, ЛФК – те, що прописано у дитини в ІПР, і рекомендовано відвідувати заняття на постійній основі. Коли я стала дізнаватись, чому так вийшло, то сказали, що ви можете звернутися в інші школи або заклади, де вам нададуть ці послуги», – розповіла мама дитини з інвалідністю Наталя Чепурко.

У міському управлінні освіти пояснюють, що процес зарахування дитини з особливими освітніми потребами має чіткий алгоритм. Спершу батьки подають заяву, у закладі відкривають інклюзивний клас або групу і шукають асистента вчителя чи вихователя.

«Дуже важливо і батькам розуміти, що асистент вчителя чи асистент вихователя – це не асистент дитини. він не працює виключно з дитиною, він працює з усім класом, тобто намагається допомогти основному вчителю чи основному вихователю за роботою з усією групою, оскільки є дитина, яка потребує дещо додаткової відмінної уваги, і відповідно взаємодія навіть між дітьми, потрібно її десь згуртувати», – зазначає начальниця управління освіти Чернівецької міської ради Ірина Ткачук.

Якщо ж дитині потрібна постійна індивідуальна увага, мова йде про зовсім іншу послугу — «асистент дитини». Її призначають тільки після обстеження в Інклюзивно-ресурсному центрі, додає Ірина Ткачук: «Така послуга може надаватися і в школі, і в садочку, але це вже не є працівники відповідного закладу освіти. В такому випадку батькам потрібно звернутися до департаменту соціальної політики, соціального розвитку, і вже відкривається ця ставка, і можна бути працевлаштованим на це місце».

Другий важливий блок фестивалю цьогоріч присвятили ветеранам та їхньому поверненню до цивільного життя. Практичний психолог і ветеран Олексій Ростовський переконаний, що до повернення захисників має бути готовим перш за все саме суспільство.

«Ми повинні не готувати ветеранів, а ми повинні саме суспільство готувати. І їхній сім’ї, і цивільних людей, як говорити, як працювати, як поважати. Це якраз і говорить про цю повагу до ветеранів. Щодо роботи психолога, тут взагалі, призму треба прибрати. Не повинен бути формат військовий психолог і робота з психологом. Не завжди це повинно бути так. Це достатньо, дійсно, друга, товариша, посестру, побратима», – каже практичний психолог, ветеран російсько-української війни Олексій Ростовський.

Під час дискусій фахівці наголошували, що адаптація після війни в родині — це завжди двосторонній процес, який вимагає терпіння та розуміння як від військових, так і від їхніх рідних.

«Ми маєте розуміти, що людина, яка йде у військо змінюється, так чи інакше. На психологічному, гормональному рівні, і коли вона повертається – її рідні чекають на нього такого, як він був до того, а це уже проблема. Треба усвідомлювати, треба заново вчитись спілкуватись з цієї людиною. Це робота двох. Як військовому треба адаптуватися у спілкуванні з цією людиною, так і цивільному», – пояснює офіцер-психолог батальйону оперативного призначення «Бастіон» Валерій Луценко.

Організатори фестивалю наголошують, що діалог між освітянами, батьками, ветеранами та міською владою триватиме й надалі, адже створення реального безбар’єрного простору можливе лише тоді, коли суспільство вчиться чути один одного.

Слідкуйте за нами у Telegram