Петрівський ярмарок знову в Чернівцях: чим дивували відвідувачів заходу після 5-річної перерви
Петрівський ярмарок знову в Чернівцях: чим дивували відвідувачів заходу після 5-річної перерви
Швидкі новини
Петрівський ярмарок знову в Чернівцях: чим дивували відвідувачів заходу після 5-річної перерви
Після п’яти років перерви Петрівський ярмарок повернувся у Чернівці. Захід повністю адаптували до реалій воєнного стану та провели на нових локаціях. Попри зміну формату, захід об’єднав сотні талановитих крафтярів, народних майстрів та ветеранських брендів з усієї країни, аби підтримати локальну економіку та повернути місту його автентичний дух.
Про це пише С4.
Організатори наголошують, що цього року ярмарок — це не лише про традиції, а й про підтримку українських виробників та збір коштів для військових.
«Гасло цьогорічного Петрівського ярмарку – це підтримуй Чернівецького виробника, підтримуй українське. І однозначно першу скрипку тут грають військові, тому що все для них, все заради них, і збираються кошти», – зазначила начальниця управління культури Чернівецької міської ради Юлія Сафтенко.
Однією з центральних подій ярмарку стало встановлення рекорду України – випікання найбільшого весільного калача. Для цього знадобилося 125 окремих калачів, які склали в єдину композицію загальною вагою 665 кілограмів. На виготовлення рекордної продукції пекарі витратили 14 днів.
«Ми хочемо ще передати нашу нематеріальну культурну спадщину, чим ми живемо, чим жила наша Буковина, які культурні традиції, сімейні традиції, продовження роду, благословення батьків. І калач у нас на Буковині, він є обрядовим хлібом, яким благословляли молодят на гарне життя, на добро бути, на гарну сім’ю», – розповіла власниця пекарні Галина Ніконова.
Сам рекорд супроводжувався театралізованим обрядом буковинського весілля у виконанні артистів Буковинського ансамблю пісні і танцю. Глядачам показали традиційне благословення молодят, весільні обряди та народні танці, які колись були невід’ємною частиною буковинського весілля.
На локаціях Петрівського ярмарку розгорнули кілька тематичних зон. Окрему увагу приділили ветеранському бізнесу. Майстер зі Львова Андрій Бень привіз до Чернівців автентичні копії ікон, які він виготовляє разом із дружиною.
«Частину ікон у нас є зроблені на старовинному дереві. Коли ми беремо стару антикварну шафу, яка вже не придатна для прямого призначення, розбираємо її на дошки і робимо з неї ікони», – розповів ветеран російсько-української війни, майстер Андрій Бень.
Поруч із релігійним мистецтвом презентують вишиванки ручної та машинної роботи. Свою продукцію на ярмарку представляють і родини чинних військовослужбовців, які зараз захищають країну на передовій.
«У нас в селі, звідки ми родом, кажуть ткачі. Ми питали полотно, і так пішло, що якби обрали собі такий бізнес більш національного спрямування. Були тут до війни, кожен рік брали участь, і чоловік був, і мама, ми постійні учасники. Все ж таки, знаєте, в країні війна, то нема того настрою, але нічого, ми маємо стояти, не здаватися», – ділиться дружина військовослужбовця ЗСУ, майстриня Надія Пержан.
В іншій частині торговельних рядів майстри та ремісники демонстрували прикраси та вироби ручної роботи – від буковинських силянок до тарілок з переробленних пляшок. Окрім цього, на ярмарку можна було не тільки подивитися на вироби, але й скуштувати різноманітну крафтову продукцію.
Відновити Петрівський ярмарок після тривалої перерви вирішили з огляду на запити містян й потребу підтримки малого бізнесу. Посадовці зазначають, що цьогорічний формат адаптований під поточні безпекові умови, а ключовий акцент зробили на локальних марках.
«Треба було прийняти вольове рішення про відновлення Петрівського ярмарку. Останній раз, коли був у 2021 році, я прийняв рішення, що під час війни, це і не безпечно, і не до ярмаркування було. Тому прийняв рішення. Побачили, що люди хочуть, це вже якась традиція, це атмосфера міста. Тому бачимо багато людей на нашій вулиці і це приємно», – зазначає Чернівецький міський голова Роман Клічук.
Петрівський ярмарок зміг принести в міський бюджет понад 250 тисяч гривень. Організатори сподіваються, що його повернення стане початком нового етапу його історії — вже як сучасного свята, яке поєднує давні традиції, підтримку громади та допомогу війську.
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами