Питання інклюзивності та безбар’єрності інфраструктури для міст з історичним спадком завжди є викликом. Для Чернівців створення доступного середовища для людей з інвалідністю, маломобільних груп населення, батьків з дитячими візками та людей літнього віку — це вимога часу і законодавчий обов’язок. 

Що вже зроблено: Інвестиції в інфраструктуру та локальні зміни

Протягом 2024–2026 років Чернівецька міська рада зосередила значні зусилля на оновленні дорожньо-транспортної мережі з урахуванням норм інклюзивності. Згідно із затвердженим бюджетом територіальної громади на 2026 рік (загальний обсяг якого становить понад 4,72 млрд грн), на потреби департаменту інфраструктури та благоустрою передбачено 1,3 млрд грн. З них безпосередньо на утримання та ремонт доріг виділено 449,2 млн грн. Водночас на соціальний захист населення закладено 8,1% від загального бюджету громади.

Основний акцент в архітектурній доступності зроблено на капітальні ремонти вулиць і тротуарів:

• Вулиця Фучика: На капітальний ремонт виділено 32 млн грн. Роботи, що розпочалися у 2025 році, передбачають повне оновлення тротуарів з укладанням тактильної плитки та пониженням бордюрів на переходах.
• Вулиця Головна: Наймасштабніший проєкт вартістю 167 млн грн (від вул. Гузар до вул. Ясської), який включає повну заміну мереж та створення безбар’єрних пішохідних зон.
• Локальні ділянки: Завершені роботи на вулицях Зеленій (вартість 2,1 млн грн), Фастівській (2,2 млн грн), Ольги Гузар, Лесі Українки та Михайла Коцюбинського, де тротуарне покриття адаптували для колісних крісел. 

Плани влади: Маршрути доступності та нове фінансування

Стратегія розвитку безбар’єрного простору у Чернівцях на найближчі роки спирається на державні субвенції та цільові програми.

1. Проєкт «Рух без бар’єрів»

Одним із найбільших проєктів стала участь Чернівців у державній програмі «Рух без бар’єрів», ініційованій першою леді України Оленою Зеленською. Чернівці увійшли до числа 15 пілотних громад України, де реалізують комплексні маршрути доступності.

За інформацією Чернівецької міської ради, у місті створюють безбар’єрний маршрут від Центральної площі до вулиці Руської. Маршрут завдовжки понад два кілометри пролягає однією з найстаріших транспортних артерій міста. До нього входять 22 об’єкти — лікарні, зупинки, адміністративні будівлі та громадські простори. Планується облаштування:

• пандусів;
• тактильної плитки;
• понижених бордюрів;
• доступних входів до будівель;
• безпечних переходів.

Окремо у межах проєкту ремонтують будівлі відповідно до норм інклюзивності. Наприклад, на вулиці Руській, 87 облаштовують нормативний пандус та оновлюють вхідну групу для людей на кріслах колісних, батьків із дитячими візками та літніх людей.

2. Урядове співфінансування ремонтів

У травні 2026 року Кабінет Міністрів України погодив виділення Чернівцям 100 мільйонів гривень на поточні ремонти доріг за програмою співфінансування 50/50. За словами міського голови Романа Клічука, ці кошти дозволять розширити перелік вулиць, де будуть впроваджені елементи інклюзивної інфраструктури. 

3. Робота з бізнесом на Центральній площі

Влада анонсувала комплексне облаштування пішохідних переходів у центрі міста та ініціювала перемовини з власниками приватних закладів (аптек, магазинів) щодо обов’язкового переобладнання вхідних груп: встановлення нормативних пандусів, поручнів та розширення дверних отворів.

Порушення норм інклюзивності: Що залишається поза увагою

Попри мільйонні бюджети, реальний стан справ у місті вказує на системні порушення Державних будівельних норм.

• Транспортна інфраструктура: За даними травневого звіту Міністерства розвитку громад за 2025–2026 роки, ситуація із зупинками громадського транспорту залишається критичною. В Україні лише 6% обстежених зупинок є повністю безбар’єрними, а серед автостанцій цей показник становить лише 14,9%. Чернівці як частина цієї статистики досі мають зупинки без тактильних смуг попередження та зі значним перепадом висот між бордюром і низькопідлоговим транспортом.
• Освітній простір та історичні будівлі: Значною проблемою Чернівців є адаптація історичного фонду. Показовим є приклад Чернівецького національного університету. Зі студентів з інвалідністю, які там навчаються, повноцінний доступ забезпечено лише до 1 (восьмого) з 18 корпусів. Решта будівель залишаються архітектурно недоступними через відсутність ліфтів та круті сходи.
• Ненормативні пандуси та тактильна плитка: Громадські активісти часто фіксують порушення під час поточних ремонтів: кут нахилу багатьох пандусів біля аптек і крамниць перевищує дозволені 8%, що робить їх небезпечними. Крім того, тактильна плитка на деяких оновлених перехрестях укладається з порушенням логіки (напрямні лінії ведуть у перешкоди або обриваються).

Аналіз дій Чернівецької міської ради демонструє, що безбар’єрність поступово інтегрується у великі інфраструктурні проєкти міста. Ремонти ключових артерій (Головна, Фучика) та залучення 100 млн грн державних коштів є позитивними індикаторами.

Водночас залишається критична проблема контролю за виконанням норм. Основні порушення концентруються не в нових проєктах, а у відсутності жорсткого нагляду за бізнесом щодо облаштування вхідних груп та неможливості швидко адаптувати транспортні зупинки та старий житловий і освітній фонд. Для того щоб Чернівці стали дійсно інклюзивним містом, владі необхідно перейти від фрагментарних ремонтів до жорсткого архітектурного аудиту кожного об’єкта, що вводиться в експлуатацію.

Матеріал підготувала студентка 2 курсу спеціальності «Журналістика» ЧНУ імені Юрія Федьковича Марʼяна Панасюк.