26 квітня минає 40 років від дня Чорнобильської катастрофи — однієї з найстрашніших техногенних трагедій в історії людства. Напередодні пам’ятної дати у Чернівцях вручили нагороди тим, хто ціною власного здоров’я і життя боровся з наслідками катастрофи.

Про пам’ять, вдячність і людей, які першими стали на захист життя — дивіться у нашому сюжеті.

26 квітня 1986 року — день, який змінив життя мільйонів. Вибух на Чорнобильській АЕС став однією з найстрашніших трагедій в історії. На Буковині нині, 40 років по тому, проживає майже 11 тисяч постраждалих від аварії, серед них майже 2 тисячі ліквідаторів. У Чернівцях напередодні річниці нагородили відзнаками тих, для кого ця дата — не просто сторінка історії, а особистий біль і пам’ять про пережите.

«Ніч на 26 квітня була трагічною. І та техногенна трагедія, яка тягнеться до сьогодні, вона залишила свій слід практично в кожному з нас, хто на той момент вже був в нашій країні. Майже 600 тисяч людей стали на захист нашого життя, майже 600 тисяч ліквідаторів, пожежників, будівельників, медиків, громадян різних професій долучились для того, щоб ми могли сьогодні згадувати про них»,  — зазначила заступниця начальника Чернівецької ОВА Оксана Симак.

Степан Онуфрійчук — один із тих, хто ліквідовував наслідки аварії на ЧАЕС. На той момент йому було 33 роки.

«У неділю я мав йти вже на зміну з 16:00. Це вже після аварії. Пішов на зупинку — сказали евакуюватися. Працювали аварійні бригади, а ми, оперативники, не були задіяні. І так я евакуювався на Хмельниччину. Потім після свят першотравневих повернувся туди», — згадує ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії Степан Онуфрійчук.

Перше офіційне місцеве повідомлення про аварію зʼявилося лише через 36 годин — опівдні 27 квітня, коли на припʼятському радіо оголосили про «тимчасову евакуацію» мешканців Припʼяті — найближчого до ЧАЕС міста з населенням близько 50 тисяч. 

«Радянська влада довго замовчувала масштаби трагедії. 1 травня тисячі киян, серед яких було багато дітей, вийшли на святкову демонстрацію, хоча рівень радіації залишався небезпечним. Евакуацію із 30-кілометрової зони навколо станції офіційно оголосили лише через кілька днів після аварії, — каже  заступник Чернівецького міського голови Юрій Лесюк. — 1 травня на одній з будівель Чорнобильської АЕС працівника примусили повісити червоний прапор. Ця людина загинула дуже швидко від гостропроменевої хвороби. Знову ж таки, це ті свідчення, які дійсно підкреслюють масштаби катастрофи, які тоді відбувалися».

26 квітня пам’ятні заходи проходять на Центральному кладовищі. Там згадують тих, кого вже немає поруч, але чия жертва назавжди залишиться в пам’яті.

Слідкуйте за нами у Telegram