Чернівці стали майданчиком для підбиття підсумків чотирирічного європейсько-українського проєкту UREHERIT. Архітектори, урбаністи та науковці з 11 країн обговорили, як перетворити культурну спадщину на ресурс для відбудови України.

Про це пише С4.

Проєкт UREHERIT — це міжнародна платформа, що ставила собі за ціль комунікацію між українськими та європейськими архітекторами, вона дозволила не тільки перейняти досвід західних партнерів, а й показала великі проблеми України в плані збереження історичної спадщини.

«Була така норма, яка дозволяла забудовнику на 10 день відсутності відповіді на звернення до відповідного органу охорони спадщини зносити пам’ятку. Ми заперечували проти цього пункту. Це абсолютно ненормальний пункт і суперечить тій практиці, з якою ми пізніше познайомилися. До нас дуже вчасно підійшов цей проєкт, ми в ньому прийняли участь і ознайомились із практикою збереження пам’яток, яка є, зокрема в скандинавських країнах. Це було дуже корисно, і це дійсно правильно», — каже президент Національної спілки архітекторів України Олександр Чижевський.

Головний меседж проєкту — змінити сприйняття старих будівель, перетворивши їх із «тягаря» для бюджету на вигідний інвестиційний актив.

«Це європейський підхід, який ми послідовно впроваджуємо в нашу демократію. Ми показуємо цінність і важливість спадщини для розвитку громад. Її притягальний аспект не тільки з туристичної точки зору, але й з інвестиційної», — говорить віцепрезидентка Національної спілки архітекторів України Олена Олійник.

Для професійного втілення таких ідей в Україні впроваджують міжнародні програми навчання. Зокрема, формат безперервного розвитку, який допомагає фахівцям орієнтуватися в складних процесах реновації.

«Це міжнародний формат, який розроблений для підвищення професіоналізму архітекторів. курс CPD дав підтримку у вигляді практики й навчання, а також об’єднав усі знання і напрацювання проєкту. Тому він дуже знаковий, бо він таким чином впроваджує всю свою діяльність у практику на території України», — розповіла координаторка UREHERIT Рута Лейтанайте.

Окрім технічних навичок, європейські партнери діляться досвідом комунікації. Адже успіх реновації залежить від того, наскільки бізнес та архітектори готові слухати потреби мешканців.

«В Німеччині і в Австрії, які стали нашими партнерами в напрямку розвитку архітектурних конкурсів, усі об’єкти розглядаються комплексно й у сенсі бажань, інтересів і потреб громади. Тобто, вони впроваджують у першу чергу демократичний процес, пошук рішень, пошук кращого залучення громади. І тоді бізнес має гарний результат», — пояснює комунікаційниця проєкту UREHERIT Ольга Терефєєва.

Підґрунтя для таких змін закладають і в навчальних аудиторіях. Чернівецький університет став одним із центрів підготовки кадрів, де студентів вчать ідентифікувати та оберігати національне надбання.

«Ми спрямовуємо свою підготовку архітекторів у трьох напрямках. Один із них — це збереження спадщини. Людина так влаштована, що ми можемо переконливо зберігати тільки те, що ми кохаємо, любимо, і в що віримо. А щоб вірити й покохати, треба знати», — каже завідувачка кафедри архітектури, урбаністики та збереження об`єктів ЮНЕСКО ЧНУ ім. Ю. Федьковича Ірина Коротун.

Почавши свою роботу у 2023 році, проєкт UREHERIT підходить до свого завершення, а його надбання, були зібрані в підручниках, аби архітектори та майбутні спеціалісти могли продовжити з ними ознайомлюватися.

Слідкуйте за нами у Telegram