Родини воїнів отримали ордени, якими Герої були нагороджені посмертно. Під час спільної молитви присутні згадали мужніх і незламних захисників, які віддали життя за свободу України.

Про це пише C4.

Кожна з нагород стала символом відваги та самопожертви, а для родин — свідченням того, що подвиг їхніх близьких назавжди залишиться в пам’яті українців.

Серед полеглих — Андрій Гнатюк, оператор відділення радіоелектронної розвідки. Він загинув 7 листопада 2024 року під час бойових дій проти російських окупантів. Його нагороду отримав батько — Іван Гнатюк, який із болем згадав слова сина: «Якщо не я, то хто».

Ще один воїн, Олександр Федюк, боровся поблизу Покровська та на позиціях у Донецькій області. 31 жовтня 2024 року він отримав тяжке поранення голови, а 10 грудня помер, не вийшовши з коми. Його дружина, Любов Федюк, розповіла, що чоловік також говорив: «Хто, якщо не я?»

Посмертно відзначили Ярослава Адамовича, який вступив до лав ЗСУ на початку повномасштабної війни. Він загинув 11 січня 2025 року у селі Дачне на Дніпропетровщині. Йому було 49 років.

Сьогодні орденом полеглого Героя нагородили сім родин військових 33-ї бригади, які боронили Україну на найгарячіших напрямках.

«Слова безсилі перед тим горем, яке привело нас сьогодні до вас з району виконання бойових дій, а саме з добропільського напрямку, який зараз дуже важкий. Сумуємо разом з вами і низько схиляємо голови перед вашою мужністю і силою духу», — підсумував начальник відділення ЦВС 33 ОМБр Олег Новосад.

Слідкуйте за нами у Telegram