Двоє 13-річних братів понад рік виживали під опікою 10-річної дитини. Хлопчики важили лише по 8,5 кілограма і були прикуті до ліжка.

Про це пише Українська Правда, передає C4.

Після смерті бабусі троє братів із Покровського району залишилися сам на сам. Мати жила поруч, але через хворобу та наркотичну залежність не могла опікуватися дітьми.

Платон, — один з братів, — щодня годував і поїв старших, намагався підіймати їх, прибирав довкола, а під час обстрілів спускав маму й хлопців у підвал.

Терміново евакуювати дітей вирішили в момент, коли почали падати фугасні боєприпаси і FPV-дрони.

Медики “Дому Метеликів” у Чернівцях про родину дізналися випадково, через дзвінок соцслужби. Співробітники запитали: “У вас є місця для дітей під Покровськом? У нас тут двоє немобільних, ще й молодший брат, який їх годує”.

Стан братів вразив навіть досвідчених лікарів

З Покровського району дітей евакуювали каретою Червоного Хреста.

«У цих дітей були поламані ноги, які ніколи не бачили гіпс. На ногах – озера йоду, що не змивалися рік», – розповідає завідувачка паліативного відділення “Міста Добра” Наталія Попадюк.

У братів діагностували лісенцефалію першого типу – важке генетичне захворювання, що супроводжується неврологічними порушеннями, епілепсією, білково-енергетичною недостатністю. Це діти максимально складної категорії.

Хлопці не можуть рухатися і потребують постійного догляду. Медики одразу зауважили старі травми, які ніколи не лікувалися.

«Діти приїхали з контрактурами. Переломи зросталися як попало. У результаті – покручені руки, ноги, навіть грудна клітка. Зараз їх важко адекватно покласти, бо тіла деформовані», – каже Наталія Попадюк.

Ситуація ускладнюється проблемами з диханням. Будь-яка інфекція у них перебігає дуже складно. Медики не можуть оцінити психологічний стан хлопчиків – кажуть, у дітей «свідомість сумнівна».

Перші результати лікування

Після тримісячного лікування больовий синдром повністю знятий, проблема пролежнів вирішена. Один хлопчик набрав два кілограми ваги, другий – два з половиною.

Покращилося згинання та розгинання у колінних і кульшових суглобах. Один із братів пробує сам підняти ногу. Краще працює жування й ковтання, судомні напади трапляються рідше.

У “Місті Добра” для братів створили щоденний режим: медикаментозне лікування з погодинним прийомом ліків, щоденні фізичні вправи з реабілітологами, гігієнічні процедури.

Хлопчиків годують спеціальною сумішшю, поступово додаючи більш щільну їжу. Медики моніторять показники щогодини – пульс, сатурацію, температуру, бо стан дітей може різко змінюватися.

«Я не дитина»: як зараз живе 10-річний Платон

10-річний Платон, який рік виконував дорослі обов’язки, у “Місті Добра” почав нове життя. Перші слова, які він сказав медикам — «Я не дитина».

Тепер хлопчик ходить до школи, заводить друзів, захоплюється футболом і малюванням. Він отримує психологічну допомогу, адже роки життя “малим дорослим” лишили відбиток на емоційному стані.

«Він повернув собі дитинство. І коли він сміється на майданчику, видно, що в ньому є та енергія, яку він довго носив у собі, але не мав де витратити», – каже медичний директор “Дому Метеликів” Денис Колюбакін.

Не забули й про матір: її направили на лікування від залежності. З жінкою працюють психологи й соціальні педагоги.

Нагадаємо, 22 вересня в Україні вперше відзначатимуть Всеукраїнський День Метеликів. Цей день покликаний привернути увагу до дітей, які отримують паліативну допомогу.

Слідкуйте за нами у Telegram