Мене не почули, що робити далі? Психологиня про страх жертв насильства і важливість звернення до поліції
Мене не почули, що робити далі? Психологиня про страх жертв насильства і важливість звернення до поліції
Швидкі новини
Мене не почули, що робити далі? Психологиня про страх жертв насильства і важливість звернення до поліції
Багато жертв насильства бояться звертатися до поліції через безкарність кривдників і суспільний осуд. Психологиня, фахівчиня з сенсорної інтеграції, засновниця та керівниця ветеранського простору БО «Час майбутнього» Наталія Ушакова у випуску програми «Говорю, як є» пояснила, чому важливо зафіксувати злочин та як діяти, якщо вас не почули.
За словами Ушакової, батьки є останніми людьми, кому довіриться підліток, тому їм важливо знати, чому слід звертатися до поліції.
«Ми повинні говорити в правовому полі. Насамперед має бути поліція. Я, можливо, знаю нашу поліцію з купою чоловіків і з безліччю неприємних запитань від якоїсь жінки, які супроводжується звинуваченнями за коротку спідничку, заглибоке декольте», — каже фахівчиня.
На тлі останніх гучних заяв у театральній галузі, які сколихнули країну на початку року, стало актуальним питання публічних зізнань. Суспільство розділилося на два табори: хтось підтримує жертву, а інші вважають це популізмом.
Наталія Ушакова радить у такому випадку розуміти, що насамперед від постраждалих має бути звернення до правоохоронних органів, а далі, якщо жертву там не зрозуміли, виносити у медіа.
«З іншої сторони, я як психолог розумію, що йти за натовпом набагато простіше. Якщо вже хтось сказав, то я можу приєднатися», — зауважила експертка.
Ушакова розповідає, що в Україні нині немає культури звернень. Йдеться не тільки про сексуальне насильство щодо жінок, а й гендерно зумовленого насильства, у тому числі й в сторону чоловіків.
«Якщо, наприклад, говорити про онкологію, то вже багато років є протокол роботи. Якщо ми маємо гендерно зумовлене насилля, то у нас немає такого протоколу. Немає розуміння, що робити далі, якщо мене не почули. Мене, дівчинці, якій 14, 13, 15 років. Що мені зробити далі? А такий протокол має бути», — переконана психологиня.
Ушакова радить усім, кому довелося зіштовхнутися з проявами або стати жертвами гендерно зумовленого насильства, звертатися по відповідну допомогу. Наводимо перелік контактів, за якими це можна зробити:
Також, за словами фахівчині, є багато благодійних фондів, організацій, адвокатів, які готові надати юридичну допомогу безкоштовно.
«Повторюся, що, перш за все, це має бути зафіксовано в поліції, щоб ви могли з того кривдника хоч щось мати. А мати морально те, що ви вище нього. Що він у той мізер, він ніхто. Крім того, це посприяє тому, щоб більше жодна дівчина з цим насильником не зіткнулась. Я знаю про всі мінуси й плюси нашої поліції, але треба все зафіксувати, щоб була правова основа і звертатися далі», — підсумувала вона.
Читайте також: Ціна тиші: чому жертвам насильства важливо не мовчати про домагання.
Слідкуйте за нами у Telegram
Читайте також:
просто заповніть всі поля нижче і ми зв’яжемось з вами